Давайте поговорим про "це"..... давай поговорим про це стб давай поговоримо про це давай поговоримо про це стб 2015

сужу дома, слухаю музику.... то на комп"ютері то радіо.... і в кожній мелодії
прослуховую потрібний ритм, так в уяві і крутиться, що тут би сакаду, тут ґанчо, тут крок....
Чи то я такий замріяний танцем, чи то танець став невід"ємною часткою життя, я не розумію.... хоча мабуть розумію...
То танець... який став моїм життям.....
йду по вулиці - танцюю, в автобусі - танцюю... в потязі, коли їду кудись, то більшість часу проводжу в тамборі, і зовсім не через цигарки, а бо там є більш менш місця потанцювати....
Беру книгу в руки, і переживання героїв перекидаю на танго....
от так мене не вистачає танцю, хоча я і так йому повністю віддаюсь...
а що ви відчуваєте у повсякденному житті.

а я коли на сєканді бачу довгу широку спідницю - думаю "о! буде в чому чікареру таньчити!" :)))

ну а я в кожній мелодії стараюся знайти якись танго ритмик, а потім починаю накладати танець на неї :)) Навіть інколи в стукоті коліс поїзда чи тармваю шукаю закономірності.... щоб скласти картину танцю :)

а мене ковбасить на зупинках!!!!! і ше коли чую танго мелодію, то закриваю очі і роблю мммммммммммммммммммммммм....

от сьогодні до першої ночі танцював танго............
я щасливий!!!!!!!

Не люблю дріботіння в танці (я не про мілонгу)... Коли для виконання елементу партнер 3-4 підготовчих кроки робить... От і в житті починаю оптимізувати свої рухи... щоб затрачати менше часу та енергії - автоматично вираховую найкращу траєкторію руху... :))))))))

Звичайне відкривання дверей перетворюється на 3 чітких рухи...
Підхожу до дверей... зупиняюсь рівно за 45 см - щоб дотягнутись рукою до клямки...
Поки рука натискає клямку і прочиняє двері - роблю півот і перехоплюю руку...
Роблю наступний чіткий крок уперед закриваючи дверіі :))))))) псіх...