Про партнерок, процес танцювання, і просто танго :)

“Він не повинен думати під час танцю, чи його партнерці бува не сумно, чи вона часом не хоче потанцювати з іншим, і чи не займаєш ти її час.”

Властиво, цю фразу можна прочитати дзеркально – партнерка під час танцю також не повинна думати чи партнеру бува не сумно, чи він бува по мобільному телефону не розмовляє;), чи він часом не хоче потанцювати з іншою, і чи не займаєш ти його час.

До речі, Сергій на стіні написав посилання на подібне обговорення;) :

“Сергій Подболотний написав
17 червня 2009 в 0:56
http://vkontakte.ru/topic-41876_15704622”

"Задача партнера – дати задоволення партнерці. Задача партнерки – відповідно, максимально задовольнити партнера" - десь я то вже чула, кгм-кгм...

ммм... Great minds think alike :)

Я десь натикався на цікаву думку, що у більш нових напрямках розвитку танго партнерка вже не слідує, а інтерпретує ведення партнера. Так би мовити імпровізує з музикою і з веденням партнера. Партнер адаптовується до цієї інтерпретації (так як ми це робимо зараз, коли партнерка помиляється) й імпровізує далі. Виходить імпровізація в квадраті. ;)))

ем... а хіба не саме цим відрізняються соціальні танці?

Давайте називати речі своїми іменами.
Спочатку вивчимо ТАНГО - де існує чітке ведення і чітке слідування.
А потім перейдем до контактної імпровізації - яку доречі здається Артем зараз викладає. Танго там мало - але взаємодія партнерів відмінна.
Та й помилки партнерки чи партнера не хочеться піднімати до рівня імпровізації... Тоді і фальшиві ноти в музиці можна імпровізацією і особистим трактуванням назвати.

Партнер не кімнатна троянда - котра від критики на занятті може зів"яти. Партнерки це ж наше дзеркало - або ми самі реагуєм на якісь незручності (непорозуміння) в парі - або партнерка нам на це вказує - і звязок в парі від цього не руйнується - а стає міцнішим - бо починає працювати команда.

Якщо ти сходиш по тому посиланню сам - то побачиш там останній пост - написаний ніким іншим як мною і вже як 2 тижні тому. Тобто я знаю про що там йдеться. Там йдеться про чванливиих і понтових партнерок - яких мені подобається ставити на місце... І про партнерів "недотрог" - які не люблять критики у свій адрес. А так ніби усе по старому.. світ не змінився... ;)

А якщо вона з кислою рожою увесь вечір сидить... Думаєш - "дай запрошу, зроблю людині приємно... потанцюю..." - а вона у відповідь - то то не так то інше... і далі за своє... як тут не підколоти і тактовно повиховувати ;)
Просто таких кислих і ображених життям не варто на мілонги пускати, щоб не псували атмосферу... А усі інші до цього часу з задоволенням один з одним танцюють...

Я навіть деколи грішив - і підчас мілонги поправляв партнерку... Але чітко знав що вона це сприйме позитивно і не викличе дискомфорту. І далі з задоволенням танцюватиме зі мною

Re: Nitti Palermo
Давай речі називати своїми іменами:
Ті знавці, котрі чітко можуть сказати, що це є танго, а це щось тільки схоже на танго, тут танго багато, а тут його мало ... зазвичай у танго розуміють дуже мало;)))

Таке слідування, при якому партнерка імпровізує з веденням партнера і з музикою, подібно до того, як партнер імпровізує з музикою, танцюючи контртьємпо (чи як воно там називається?), у танго вже давненько. І першим таке слідування перейняло, здається, твоє улюблене нуево. Такі фокуси я недавно бачив навіть у відео з Граціеллою, я вже не кажу про менш класичних партнерок.

Що потрібно вчити спочатку, а що потім – це особиста справа кожного. Ми, ну принаймні я, зараз не на Твому семінарі, щоб слухати такі поради.

Імпровізувати і помилятись - це дві різні речі.
Поясни мені тоді як назвати молодь на підпитку що вистрибує в неділю на Ринку на танцпол - і демонструє нам свою імпровізацію і своє "танго". Це також в певній мірі ведення і слідування і гра з інтерпритацією музики. Чим не справжній автентичний танго.

Я не вказую що тобі вчити і як. Я висловлюю свої думки.
Якщо тобі зручніше вчитись читати - розглядаючи в книжці суцільний текст, при цьому імпровізуючи з трактуванням букв, наголосу, вимови і т.д. - я уявляю як швидко і вірно ти навчишся читати.
Переважно люди починають вчитись читати з вивчення букв і складів. ;)

To Nitti:
"Спочатку вивчимо ТАНГО - де існує чітке ведення і чітке слідування.
А потім перейдем до контактної імпровізації"

Я впринципі погоджуюсь тут з тобою. Починати треба з простого і зрозумілого. З кроків, поворотів, як вести і як слідувати, потім можна попрацювати над елементами, пізніше пружинами і "контактною імпровізацією" (хоча я б це словосполучення б не застосовував, особисто у мене з ним інші асоціації...).

Дозволю собі лірично відступити... Кілька місяців тому я говорив з Тарасом Прохаськом, і він з посмішкою на обличчі казав мені, що у Львівській консерваторії є предмет "Основи імпровізації"... Хіба в імпровізації є якісь основи?? Мені видається що слово імпровізація означає щось що не є в рамках. ТОбто коли я танцюю, і кажу що я імпровізую я наголошую на тому, що я не заганяю себе в рамки...

"Помилки і імпровізація різні речі"
Це дивлячись які помилки... Якщо це помилки техніки, то тут без питань, а якщо це помилка при виконанні елементу то як кажуть американці "It's up to you..."
Позавчора в Римі коли чічо танцював показовий виступ (а це вже був 4 танець на біз), то він не чітко виконав бек сакаду і ледь не збив партнерку... І що ви думаєте, цього ніхто не помітив, бо він так обіграв цей момент, що аж волосся дибки стало....
Впринципі, для хорошої імпровізації має бути високий рівень і дуже(!!!!) хороша взаємодія в парі!!!

Ось... Висловився....

А... і ще...
"Кирило k$r%l@ Ванільний"
Мав нагоду потанцювати на фестивалі в Римі з однією партнеркою з Гонконгу, вона танцює мега класно, і ото після мілонги мим пішли разом гуляти до метро і говорили про танго. Вона сказала мені одну класну фразу, мовляв в танго головне взаємодія, і коли танцюєш, то не треба думати, треба танцювати.

Ось... ніби як і усе.

Читання і імпровізація – це різні речі… Уяви собі дует музикантів, котрий грає джаз. Одному імпровізувати дозволимо, а другому дамо ноти, хай читати повчиться. Файний джаз у них вийде...
Називати молодь напідпитку я не буду, бо я не "знавець" танго. Та й пригадаю одну бувальщину. Минулого року був свідком як на майданчик біля Діани вирвалась одна пара, на підпитку напевно. Це були молоді актори з театру Курбаса, бачив їх на виставі. Вони настільки класно приколювались і імпровізували, що то танго котре танцювали поряд виглядало не більше як сонне повзання. Глядачі, і я у тому числі, просто ожили...
Чому партнерові танцювати не в ритм музики дозволено, чому партнерці затанцювати не в ведення партнера не можна, особливо тоді коли вона здатна на багато цікавіший малюнок, ніж той, який пропонує їй партнер?
Та й немає змісту тебе переконувати. Твоя точка зору в танго нічого не змінить. От тобі маленький приклад з Граціеллою, сперечайся з нею...
http://www.youtube.com/watch?v=hp4KUtnGdg0&eurl=h..
Момент: 2:50с.

Якщо відео відкрити не вдалось то в пошуку ютуба введіть:
Graciela Gonzales & Родион Храмутичев

Як натякнув Сергійко - і імпровізації потрібно учитись... Ту пару я також пам"ятаю - але зацінив тільки їхню театральність а не вміння в танці... Я також вирвусь посеред вистави на сцену театру і почну дуркувати - половина публіки пожвавиться і подумає що це прекрасний режисерський хід... А половина зрозуміє що актора з мене рівно стільки - скільки з них танцюристів танго...

І про сонних мух - можна про багатьох сказати... Я не проти самореалізації партнерки - і її особистому трактуванні ведення - я вже це спробував... І результат дуже невтішний... Партнерки до цього не готові. Їх вчити і вчити.

Єдина партнерка яка мене вразила умінням імпровізувати - це здається росіянка яка викладає в Німеччині... Колись минулого року була на Ринку. От вона і справді була достойним суперником по танго. Настільки чітко і зі знанням робила свої особисті варіації - що у мене не залишалось ні вибору ні бажання їй суперечити. Це був свого роду діалог. Після 2 танців ми були мокрі і мега задоволені.

Як кажуть деякі люди - "Спочатку намалюй свою Джоконду - а потім малюй чорний квадрат"